| Реєстраційна картка учасника
- Прізвище, ім'я, по батькові:Бурдига Тетяна Володимірівна
- Рік народження:1987
- Навчальний заклад:Рибальченська ЗОШ І-ІІІ ст.
- Назва тематичного напрямку:"Краєзнавство" (Станіславо-Аджигольський
маяк - гордість півдня України)
- Стислий опис поданих матеріалів: Історія будівництва та матеріали
сьогодення.
Біографічні дані Шухова В.Г. - автора унікального "дива рукотворного"
- Прізвище, ім'я, по батькові керівника конкурсної роботи:Погранична
Надія Миколаївна
- Дата: 12.04.2004
"СТАНІСЛАВО-АДЖИГОЛЬСЬКИЙ МАЯК - ГОРДІСТЬ
ПІВДНЯ УКРАЇНИ"
Зміст
Анкета об'єкту
Повна назва: Станіславо — Аджигольський маяк (задній)
Місце знаходження: Дншробузький лиман, поблизу села Рибальче
Голопристанського району, Херсонської області
Дата винекнення: 1911рік
Приналежність: Чорноморсько - Азовське пароплавство
Категорія охорони: -
Під'їзди та підходи до об'єкту: З села Рибальче водним
транспортом
Вступ
Історія
краю або краєзнавство - один з найцікавіших напрямів сучасної науки. Обумовлено
це тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатися,
що відбувалося на землі, де вона народилася і живе, що було до неї, як
ці люди жили, що переживали, з якими труднощами стикалися, як їх переборювали;
їх побут, одяг, свята, будні, незвичні будівлі — всю різнобарвну палітру
життя.
Ми, краєзнавці 10
класу Рибальченської загальноосвітньої школи І - III ступенів, хоч незабаром
і закінчуємо школу, але вирішили теж внести свій вклад в поповнення фонду
шкільного краєзнавчого музею. Хоч нашій школі вже 14 років, але музей
існує всього декілька місяців. Більшість матеріалів вже систематизовано,
але постала необхідність зібрати дані про наше Рибальченське «чудо» -
це Станіславе - Аджигольський маяк, яким щодня можуть милуватися і дорослі,
і діти. Це - своєрідний пам'ятник архітектури, який вражає своєю естетичною
вдосконалістю і, мабудь, не поступається за своїми незвичними конструкціями
навіть столичним.
Станіславо - Аджигольський маяк - унікальне чудо
півдня України
Село
Рибальче розташоване на березі Дніпровського лиману. На річках, морях
завжди будують відповідні знаки чи споруди, які називаються засобами навігаційного
обладнання. Їх розміщують в тих місцях, які є небезпечними в навігаційному
відношенні. Такі засоби бувають берегові та плавучі. Аджигольський маяк
- береговий. Назва маяка походить від мису Аджигол, що знаходиться у Дніпровсько
- Бузькому лимані, в межах Миколаївської області за 19 км на схід від
міста Очакова та села Станіслав Білозерського району Херсонської області.
Будівництво маяка, висота якого 75 м, розпочалося в дореволюційний час.
Станіславо — Аджигольський
маяк являє собою баштову будівлю гіперболічного типу, конусоподібної форми,
нижній діаметр - 16 метрів, верхній діаметр (де знаходиться оглядова площадка)
- 6 метрів, яка стоїть на кам'яному виступі, площа якого приблизно 400
кв. метрів.
Всередині ажурно - металевої конструкції - будівля, в стінах якої знаходяться
кімната для вахтених працівників, камбуз, машинне відділення, цистерни
для паливно мастильних матеріалів та радіовузел. З якого при необхідності
встановлюють зв'язок з керівниками Чорноморсько - Азовського пароплавства:
центр його - в м. Одесі, а відділ, який контролює діяльність маяку - в
м. Херсоні (начальник технічної дільниці Залєснов Ігор Миколайович).
В центрі споруди
є висока труба діаметром 2 метри, в якій розміщені гвинтоподібні сходи
(для персоналу та відвідувачів) та підйомний пристрій (для підняття вантажів
на оглядові площадки, які мають назви верхня та нижня). На цих площадках
розміщене прожекторне відділення з двома прожекторами, які подають вогонь
білого кольору, коли заходить сонце і горять до самого світанку.
Складні металеві
конструкції підвозилися на звичайних човнах з прибережних сіл. Незважаючи
на важкі умови будівництва Станіславе - Аджигольський маяк було збудовано
в 1911 році.
Маяк - це
фундаментальна будівля баштового типу, обладнана в верхній частині спеціальним
світловим пристроєм. Маяк не тільки попереджує про небезпеку, а також
допомагає визначити місце судна в морі. Для того, щоб мореплавець зміг
розпізнати маяки, їх будують різної форми та надають вогням кожного маяку
особливу світлову характеристику. Це допомагає судноводію безпомилково
визначити місцезнаходження свого судна.
Однак дуже
часто, особливо в осінній період, бувають тумани, які не дають можливості
побачити світло маяка. В таких випадках на маяці подають звукові сигнали
за допомогою сирен, дзвонів, які попереджають судно про можливу навігаційну
небезпеку.
Вогонь - нічний
навігаційний орієнтир, який працює автоматично. Видимість вогнів може
досягати 15 миль. Вночі вогні на маяці горять за допомогою дизельно -
генераторного пристрою, за яким щохвилини спостерігають вахтенні наглядачі
маяку.
В.Г.Шухов - автор унікального
«дива рукотворного» поблизу села Рибальче
Автором
Аджигольського маяку був інженер Шухов Володимир Григорович, по проекту
якого була збудована Шаболовська башта в Москві. То ж є необхідність більш
докладніше розповісти про цього геніального вченого, почесного академіка,
Героя Праці. Ці дані допоможуть збагатити знання учнів на уроках та в
позаурочний час відомостями про багатство і красу рідного краю; допоможуть
зрозуміти нерозривний зв'язок, єдність історії кожного міста, селища,
села з історією, життям нашої красуні - України, відчути причетність до
неї кожної сім'ї та визнати своїм священним обов'язком стати гідним спадкоємцем
кращих традицій рідного краю.
Шухов Володимир
Григорович народився 16 серпня 1853 року в місті Грайвороні (нині - Білгородська
область). В 1868 році з відзнакою закінчив гімназію в Петербурзі та вступив
на механічний відділ Московського технічного училища. Після закінчення
училища перебував в тривалій науковій командировці в США. Коли повернувся
на Батьківщину, працював на посаді керівника конструкторського бюро в
Петербурзі. В 1878 році став головним інженером Будівельної контори інженера
А. В. Барі в Москві. Цю контору дуже часто називали колискою, в якій народжувалися
і впроваджувалися в життя найгеніальніші ідеї та винаходи інженера Шухова.
Саме тут і почалася робота по проектуванню та будівництву Станіславо -
Аджигольського маяка біля села Рибальче Голопристанського району Херсонської
області.
Різноманітність та багатство
наукових досліджень
відомого інженера - конструктора
На
перший погляд в трудовій діяльності інженера нічого незвичного не прослідковується.
Але - це тільки на перший погляд. Архівні дані свідчать, що перелік його
наукових досліджень надзвичайно різноманітний і багатий:
а) безліч праць по техніці нафтової промисловості, теплотехніці та будівничій
справі;
б) в 1891 році запатентовано промисловий пристрій для
перегонки нафти під дією високих температур;
в) Шухов найпершим в світі здійснив промислове спалювання
рідкого палива за допомогою створеної ним форсунки в 1880 році і
цей винахід дозволив ефективно спалювати і мазут, який раніше
вважався відходом виробництва;
г) здійснив розрахунки та керував будівництвом першого в Росії нафтопроводу
від Балаханських нафтових промислів до Баку в 1878 році.
Наукова та
інженерна діяльність Шухова відноситься до самих різних областей техніки.
Він створив водотрубні парові котли, які одержали світове визнання. По
проектах Шухова побудовано біля 200 башт оригінальної конструкції як в
нашій країні, так і за рубежем (в тому числі Шаболовська радіобашта в
Москві та наш унікальний, незвичний маяк біля села Рибальче) .
Під керівництвом
геніального вченого спроектовано та побудовано біля 500 мостів через Оку,
Волгу, Єнісей; зернові елеватори, доменні печі, плавучі ворота сухого
доку, рухома незвична сцена Московського Художнього Академічного Театру
та інше. В. Г. Шухов досяг такої досконалості, що жодне з його витворів
не потребує капітального ремонту вже більше 50 років, а Аджигольський
маяк в роїш Великої Вітчизняної війни навіть витримав тривалий обстріл
німецької важкої артилерії, яка дислокувалась біля Ізмаїлу (ці дані взяті
з книги Самохвалова В.П. "Психический мир будущего". - Симферополь
: КИП, 1998р.)
Героїчні будні вахтених наглядачів
маяку
Ці
працівники - справжні знавці своєї справи.
Відповідальність,
суворий порядок, порядність, компетентність - це неповний перелік тих
якостей, якими наділені працівники Аджигольського маяка. Професія наглядача
вогнів, що працюють на маяці, є також і небезпечною: працівникам в зимовий
період доводиться добиратися до свого робочого місця по кризі; а восени
та навесні, а іноді і влітку часті штормові вітри теж стають на перешкоді
цим людям. Назавжди в пам'яті рибальченців залишаться прізвища працівників
маяку Рой Анатолія Григоровича, який
загинув в 1999 році під час шторму та Ярошенка Віктора Миколайовича, серце
якого в 44 - річному віці зупинилося прямо на робочому місці. Син Ярошенка
Віктора - Олег - вирішив продовжити справу свого батька і зараз разом
зі своїми старшими товаришами Бурдигою Володимиром, Шестаковим Юрієм,
Петровим Сергієм, Стрельченко Юрієм продовжують вказувати шлях для проходження
українських та іноземних суден.
Частими
гостями нашого "чуда" бувають відомі письменники, вчені, політичні
діячі і завжди залишають в книзі відгуків лише слова подяки цим героїчним
людям, які і в мирний час постійно перебувають на відповідальному посту.
Висновки
Створюючи
проект Станіславе - Аджигольського маяка в 1911 році, інженер Шухов В.
Г. мабуть, розумів, що це - не тільки винахід, який принесе йому світове
визнання, але й неоціненна необхідність для безпечного руху суден, особливо
при наявності невеликих глибин, затоплених порогів, які існували ще в
часи українського козацтва. Ігнорування цими небезпеками може привести
до аварій і, навіть, до загибелі суден. Кожен, хто має намір подорожувати
чи своїм човном, чи катером, повинен добре знати цей район, коливання
рівня води в данному місці під дією вітру, наявність припливів та відпливів.
Завжди бажано мати карту або план самого крупного масштабу, на яких дуже
докладно нанесені всі небезпеки. Тумани, дощі, снігопади завжди затруднюють
плавання. І саме за таких умов наш величний маяк є незамінним дороговказом,
який допоможе і кваліфікованому судноводію, і водію - початківцю в найскладнішій
ситуації.
Стрімкою стелою піднісся до небес цей рукотворний витвір архітектури.
За висловом класика немає майбутнього у того, хто не знає свого минулого.
Ми, краєзнавці 10 класу, з неприхованим хвилюванням упорядковували матеріал,
дізналися про історичні факти цієї технічної споруди. Станіславо - Аджигольський
маяк - це краса й оздоба всієї водної акваторії Дніпробузького лиману,
справді заслуговує на бережне і дбайливе ставлення. Історія нашого села,
як і всієї України безпосередньо пов'язана з цією прекрасною технічною
спорудою. Політичні події 1917року, полум'я Великої Вітчизняної війни
не обійшли осторонь цього металевого велета - титана. І стоїть він, як
дороговказ майбутнім поколінням, і сумний спогад минулих днів.
Література
1)Ємельянов М.А., Камінська Є.С.. Херсон: сторінки історії.
1778 - 1978 р.р. Сімферополь: Таврія, 1978.
2) Карлов Б.І., Повзнер В.А., Слєпенков П.П.. Підручник судноводія - любителя.
Москва, 1976.
3) Конфедератов І.Я.. Шухов В.Г. М. - Л., 1950;
4) Лейбензон Л.С., Володимир Григорович Шухов, в кн.: Люди російської
науки, М., 1965;
5) Лопатто А.Е., Почесний академік Володимир Григорович Шухов - видатний
російський інженер, М., 1951.
6) Самохвалов В.ГІ. Психічний світ майбутнього. - Сімферополь: КІТ, 1998.
Додатки
|
